Без чипсів, солодкої води та здоби. Вже кілька місяці в Україні триває реформа шкільного харчування. Тепер у закладах освіти заборонені продукти з великим умістом солі та цукру. Замість них і першачкам, і старшокласникам пропонують сухофрукти та злакові батончики. Утім, це далеко не єдиний крок до формування здорового способу життя в Україні.
В інтерв’ю порталу «ЗнаЇмо» кандидат медичних наук, доцент, голова Асоціації дієтологів України та співавтор нормативно-правових актів з реформи шкільного харчування Олег Швець розповідає, зокрема, про те, як щороку можна рятувати десятки тисяч життів українців і хто має визначати особливості харчування для дітей.
Чому реформа шкільного харчування є пріоритетним напрямком у поліпшенні здоров’я дітей? Які проблеми вона може розв'язати?
Реформа шкільного харчування є ключовою, тому що вона спрямована на формування здорового вибору харчування дітей, які і в майбутньому дорослому житті будуть дотримуватися його. У дітей ще зі школи формуватиметься один з ключових компонентів здорового способу життя. Ба більше — вони зможуть приносити його у власні родини. Дитина повертатиметься додому і розповідатиме про те, як тепер виглядає шкільна їдальня. Батьки, маємо надію, будуть дослухатися і зможуть переглядати, що вони купують у крамницях і чим годують дітей удома.
Хто розробляє шкільне меню?
В Україні заклади освіти набувають все більше автономії. Тому загалом кожна школа може самостійно розробити меню відповідно до норм, змінених у межах реформи шкільного харчування. На національному рівні рекомендації затверджує Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Представники Асоціації дієтологів України спільно з відомими кухарями, громадськими організаціями та Міністерством охорони здоров’я України також брали участь у розробці зразків меню.
Які зміни будуть запроваджені в шкільних меню? І чим вони відрізняються від попередніх?
Постанова Кабінету Міністрів України № 305 включає новий порядок організації шкільного харчування разом з оновленими нормами. На відміну від затверджених у 2004 році, у них суттєво зменшені такі небезпечні харчові речовини, як сіль та цукор. Введено більшу кількість корисних харчових продуктів, передбачено їх ротацію щодня чи протягом тижня. Нові норми шкільного харчування — це українська версія найкращого європейського досвіду.
Які продукти мають зникнути зі шкільних їдалень, буфетів та торговельних апаратів, розташованих у закладах освіти?
Зі шкільних їдалень зникнуть продукти, які не належать до корисних для здоров’я. Не буде ковбаси, паштетів, сосисок. Зникнуть солодощі, а також солодкі напої, в тому числі солодкі чай та йогурти.
Зрозуміло, що ковбаси та паштети можна замінити рибою та м’ясом. А на що замінять «швидкі перекуси» в їдальнях? Булочки, наприклад.
Ковбаси, паштети та сосиски дійсно замінять стравами з риби та м’яса. Буде більше овочів, зокрема бобових, більше фруктів, кисломолочної продукції. «Швидкі перекуси» замінять, до прикладу, на горіхи, сухофрукти та злакові батончики, які не міститимуть багато цукру.
Якою має бути організація харчування дітей з особливими дієтичними потребами у закладах освіти?
Найперше — потрібно з'ясувати, чи дійсно дитина потребує особливого харчування. Це роблять не батьки, а лікар, який встановлює діагноз і дає рекомендації з харчування. Причому ці рекомендації індивідуальні та імплементуються у закладах освіти під кожну дитину окремо.
