Про перевірки – офіційні та внутрішні

Пріоритетом українського харчового законодавства є здоров’я споживачів, тому воно спрямоване на захист населення від небезпечної продукції.


Як це парадоксально не звучало б, належно організований офіційний контроль сприяє захисту операторів ринку, захисту відповідальних виробників від недбайливих. Виробники, які сумлінно виконують усі вимоги харчового законодавства, можуть незаслужено постраждати від псування їх продукту іншими операторами ринку, які транспортують, зберігають, переробляють чи продають харчові продукти. Це часто зводить нанівець зусилля виробників. Ще однією проблемою є фальсифікація продуктів, їх неправильне маркування. Такі факти не лише можуть завдати непоправної шкоди здоров’ю споживачів, а й сприяють нечесній конкуренції.


Звичайно, на перший погляд нові підходи видаються важкими для виробників, але це лише через те, що вони нові. Практика використання таких підходів у країнах Європейського Співтовариства показує ефективність цієї системи і її необтяжливість для операторів ринку.  

В Україні створюється сучасна ризик-орієнтована прозора система офіційного контролю операторів ринку харчових продуктів, яка жодним чином не є репресивною, а передбачає співпрацю виробників та органів контролю заради функціонування безпечної продукції на ринку.

Що потрібно усвідомити?

Знання та кваліфікація

Відомо, що нове законодавство передбачає мету, а не засіб. Іншими словами, виробник сам обирає спосіб, як найкраще виконати вимоги. Що, в свою чергу, вимагає професіоналізму. Потрібно знати все про продукт та технологію. Нове законодавство не обмежує виробників. Оператор ринку сам знає, як краще організувати процес виробництва, виходячи з інфраструктури, ресурсів, сировинної бази тощо. Знає свої сильні сторони і недоліки, які потрібно усунути. Перевірки “не за горами”, та й порядність змушує. Звичайно, сховатися за заповненням “спущених зверху” журналів встановленої форми легше, але ж це шлях до формалізму. Якщо ж виробник дійсно потребує допомоги у розробці документації, то він може скористатися Методичними рекомендаціями, звернутися до консультантів, галузевих інститутів, асоціацій.


Постійно діючі процедури

Ця фраза прописана в законодавстві не просто так. Виробники повинні готуватися до них заздалегідь, оскільки, відповідно до Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин», більшість з перевірок буде без попередження (усі, крім аудиту, про який попереджають не менше, ніж за 3 дні). Саме тому готовим потрібно бути завжди, а всі процеси повинні здійснюватися однаково ефективно протягом усього періоду. Звичайно, помилки, невідповідності є неминучими, адже ніхто одразу досконалим не стає.

Перевірки без попередження є найкращим інструментом об’єктивного оцінювання. Навіть про аудити попереджують не для підготовки виробника, а лише тому, що для їх проведення необхідна присутність усіх відповідальних працівників, наявність усіх документів тощо. Загалом попередження про перевірку за 10 днів, як це було передбачено “старим” законодавством, давало можливість підготувати підприємство саме на період інспектування і не сприяло впровадженню кращих практик на постійній основі.


Ефективність процедур

Результатом їх впровадження повинен бути випуск безпечної продукції, тому всі кроки з організації технологічних чи допоміжних процесів, вибору обладнання, допоміжних матеріалів потрібно аналізувати, обґрунтовувати (валідація) - чи буде забезпечено виготовлення безпечної продукції і чи реально на конкретному підприємстві здійснювати процеси саме обраним способом. Такий підхід дозволить створити дієву систему, спрямовану на вирішення практичних завдань, а не на просте ведення документації. Потрібно взяти до уваги, що в процесі роботи виникне потреба перевірити ефективність процесів (верифікація) і, за потреби, вдосконалити їх.

Постачальник завжди повинен вміти пояснити логіку прийняття кожного рішення, яке стосується безпеки продукції. Працівники харчоблоку можуть скористатися документом «Перелік питань для проведення оператором ринку самостійної перевірки впровадження процедур, заснованих на принципах системи НАССР у закладах громадського харчування у школах та дошкільних навчальних закладах», який розроблений для внутрішньої перевірки застосування методичних настанов і допоможе оператору ринку перевірити ефективність запроваджених процедур, а також, за необхідності, внести відповідні зміни і краще підготуватися до офіційного контролю.


Як відбувються перевірки?


Є три види перевірок:

  • лабораторний моніторинг – проводиться без попередження;
  • інспектування (наказ мінагрополітики від 08.08.2019 № 446"Про затвердження форми акта, складеного за результатами проведення заходу державного контролю у формі аудиту постійно діючих процедур, заснованих на принципах НАССР"), яке проводиться без попередження з періодичністю від 4 разів на рік до 1 разу в два роки - залежно від категорії ризику підприємства. Причому харчоблоки у закладах освіти, як правило, інспектуються від 1-го разу у 2 роки (категорія незначного ризику) до двох разів на рік (категорія середнього ризику), залежно від ступеня виконання вимог законодавства;
  • аудит процедур, заснованих на принципах НАССР, про який контролюючий орган повідомляє не пізніше, ніж за три робочих дні до проведення заходу, проводить 1 раз у рік (крім потужностей незначної категорії, на яких аудит не проводиться).

Державний моніторинг та інспектування проводяться без попередження. Про аудит попереджають за три робочі дні з метою кращої організації процесу: забезпечити присутність відповідальних працівників, наявність відповідної документації, працююче виробництво.

Аудит є новим інструментом перевірок. Це комплексна перевірка того, чи усі необхідні для випуску безпечної продукції заходи впроваджені на постійній основі і чи є вони ефективними. Аудит стосується перевірки впровадження процедур, заснованих на принципах НАССР, тобто усіх операторів ринку, крім первинного виробництва.

Перевірки повинні проводитися відповідно до затверджених переліків питань, які є вичерпними (лише вказані питання оцінюються, а виробник надає інспектору інформацію щодо виконання саме цих вимог). Це дозволить запровадити чіткі правила, забезпечити однаковий підхід до перевірок у всіх регіонах:

Під час перевірок основна увага приділяється виконанню процедур на практиці, а не тільки веденню документації, тому виробникам потрібно пам’ятати, що наявність інструкцій та ведення документів і записів не є їх основною метою. Документація служить лише доказом виконання процедур, і то далеко не єдиним.

Періодичність планових заходів контролю визначається Постановою Кабінету Міністрів України №896 від 31 жовтня 2018 р. «Деякі питання здійснення планових заходів державного контролю Державною службою з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів». Відповідно до оцінки ризику проводиться категоризація підприємств, яка значною мірою залежить від виконання виробниками вимог законодавства – хто виконує без зауважень, того перевіряють рідше.

Оператор ринку може знати лише те, скільки разів його планово перевірятимуть протягом року, але не буде знати, коли саме.