Дефіцит заліза: ознаки, групи ризику та профілактика

Залізодефіцитна анемія виникає через недостатню кількість заліза, коли в кістковому мозку не забезпечується продукція достатньої кількості гемоглобіну для насичення еритроцитів. Внаслідок цього страждає ключова складова нашого існування – дихання, яке залежить від наявності та постачання кисню.

Зазвичай залізодефіцитну анемію можна вилікувати за допомогою препаратів заліза. Іноді необхідні додаткові аналізи або лікування, особливо якщо є  підозра у втраті заліза через  кровотечу.

🟦 ОСНОВНІ СИМПТОМИ

Спочатку залізодефіцитна анемія може бути настільки легкою, що залишається непоміченою. Але в міру того, як організм відчуває все більший дефіцит заліза й анемія погіршується, її симптоми посилюються.

До ознак та симптомів залізодефіцитної анемії належать: надзвичайна втома та слабкість, блідість шкіри, біль у грудях, прискорене серцебиття або задишка, головний біль або запаморочення, холодні руки та ноги, запалення або печіння язика, ламкість нігтів, незвичайний потяг до непоживних речовин, таких як лід, глина, земля або крейда, поганий апетит, особливо у немовлят і дітей з залізодефіцитною анемією.

🟦 ПРИЧИНИ

Залізодефіцитна анемія виникає, коли в організмі не вистачає заліза для вироблення гемоглобіну (елемент еритроцитів, який надає крові червоного кольору і  бере участь у транспорті кисню по всьому організму). Якщо людина споживає недостатньо заліза або втрачає забагато заліза, організм не може виробляти достатню кількість гемоглобіну, і з часом розвивається залізодефіцитна анемія.

Серед основних причин залізодефіцитної анемії:

🔹 Втрата крові. До ризику залізодефіцитної анемії схильні жінки, які мають рясні менструації. Спричинити її може й повільна хронічна втрата крові в організмі — наприклад, через виразку шлунка, грижу стравохідного отвору діафрагми, поліпи товстої кишки або рак товстої кишки. Шлунково-кишкова кровотеча може бути наслідком регулярного вживання деяких безрецептурних знеболювальних та протизапальних препаратів, особливо аспірину.

🔹 Нестача заліза у в харчуванні. Організм регулярно отримує залізо з продуктів. Якщо людина споживає замало заліза, з часом в організмі може виникнути його дефіцит. Для нормального росту і розвитку немовлята і діти також потребують заліза у своєму раціоні.

🔹 Нездатність засвоювати залізо. Кишкові розлади, як целіакія, що впливають на здатність кишечника всмоктувати поживні речовини з перетравленої їжі, можуть призвести до залізодефіцитної анемії. Якщо частина тонкого кишечника була шунтувана або видалена хірургічним шляхом, це також може вплинути на здатність засвоювати залізо та інші поживні речовини.

🔹 Вагітність. Без додаткового прийому заліза анемія виникає у багатьох вагітних жінок, оскільки їхні запаси заліза повинні обслуговувати власний збільшений об'єм крові, а також бути джерелом гемоглобіну для плоду, що росте.

🟦 ГРУПИ РИЗИКУ

Підвищений ризик розвитку залізодефіцитної анемії мають:

🔹 Жінки. Оскільки вони втрачають кров під час менструації, загалом більше ризикують захворіти на залізодефіцитну анемію.

🔹 Немовлята та діти. Особливо з низькою вагою при народженні або передчасно народжені, які не отримують достатньо заліза з грудним молоком або сумішами. Крім того, діти потребують додаткового заліза під час стрибків росту. Якщо дитина не харчується здоровою різноманітною їжею, вона більш схильна до ризику анемії.

🔹 Вегетаріанці. Люди, які не їдять м'яса, мають вищий ризик залізодефіцитної анемії, якщо вони не вживають інших продуктів, багатих на залізо.

🔹 Донори крові. Часте донорство крові може виснажувати запаси заліза. Низький гемоглобін, пов'язаний зі здачею крові, є бути тимчасовою проблемою, яку можна вирішити, вживаючи більше продуктів, багатих на залізо.

🟦 ЙМОВІРНІ УСКЛАДНЕННЯ

Легка залізодефіцитна анемія зазвичай не викликає ускладнень. Однак, якщо її не лікувати, може перейти у важку форму і призвести до проблем зі здоров'ям, зокрема таких:

🔹 Проблеми з серцем. Серце повинно перекачувати більше крові, щоб компенсувати нестачу кисню, який переноситься кров'ю. Це може призвести до збільшення серця або серцевої недостатності.

🔹 Проблеми під час вагітності. Важка залізодефіцитна анемія пов'язана з передчасними пологами та народженням дітей з низькою вагою. Але цьому стану можна запобігти, якщо вагітні жінки отримують препарати заліза у межах пренатального спостереження.

🔹 Проблеми з ростом. У немовлят і дітей гострий дефіцит заліза може призвести до затримки росту і розвитку. Крім того, залізодефіцитна анемія пов'язана з підвищеною сприйнятливістю до інфекцій.

🟦 ПРОФІЛАКТИКА: РЕКОМЕНДОВАНІ ПРОДУКТИ

Знизити ризик розвитку залізодефіцитної анемії можна, вживаючи продукти, багаті на залізо. Серед них: червоне м'ясо, свинина та птиця, морепродукти, квасоля, темно-зелені листові овочі (як шпинат), сухофрукти (родзинки та курага), горох, збагачені залізом крупи, хліб та макарони.

Організм засвоює більше заліза з м'яса, ніж з інших джерел. Якщо ви вирішили не їсти м'ясо, варто збільшити споживання багатих на залізо рослинних продуктів.

Покращити засвоєння заліза, що надходить з їжею, допомагають продукти з високим вмістом вітаміну С: цитрусовий сік, броколі, грейпфрут, ківі, листова зелень, дині, апельсини, перець, полуниця, мандарини, помідори.

🟦 ПРОФІЛАКТИКА У НЕМОВЛЯТ ТА ДІТЕЙ

Щоб запобігти залізодефіцитній анемії у немовлят, годуйте дитину протягом першого року життя грудним молоком або сумішшю, збагаченою залізом. Коров'яче молоко не є хорошим джерелом заліза для немовлят і не рекомендується для дітей до 1 року.

Після 6 місяців починайте годувати дитину збагаченими залізом кашами або м'ясним пюре принаймні двічі на день, щоб підвищити споживання заліза. Після одного року важливо, щоб діти пили не більш як 600 мл молока на день. Завелика кількість молока часто замінює інші продукти, в тому числі багаті на залізо.

🟦 КОЛИ ЗВЕРТАТИСЬ ДО ЛІКАРЯ

Якщо у вас або вашої дитини з'являються ознаки та симптоми, які вказують на залізодефіцитну анемію, зверніться до фахівця. Не займайтеся самодіагностикою та лікуванням. Не варто самостійно приймати й препарати заліза. Надмірне накопичення заліза в організмі небезпечне, бо може пошкодити печінку та спричинити інші ускладнення.

Автор публікації: проф. О. Швець – завідувач кафедри громадського здоров’я та нутриціології НУБіП України, президент Асоціації дієтологів України