У серпні 2021 року ми святкували 30-річчя Незалежності нашої держави. Три десятиліття - доволі багато, щоб оцінити наші звички та спосіб життя. Оскільки харчування відіграє одну із провідних ролей у нашому житті, варто згадати результати досліджень на цю тему. Так, українські страви надзвичайно оригінальні, смачні та корисні. Для кожного українця вони є найкращими у світі.
Та й іноземців вражають неповторні пригощення наших господинь. ЮНЕСКО відносить їх до відзнак культурної спадщини.
Але не можна оминути увагою того, що у світі понад 20% всіх смертей серед дорослих пов’язані з нездоровим харчуванням і недостатнім споживанням корисних продуктів, через що частіше виникають серцево-судинні хвороби, рак і діабет.
Неправильне харчування впливає і на показник DALY (Disability-Adjusted Life Year). Це кількість років здорового життя, втрачених внаслідок хвороби або смерті. Внаслідок поганого харчування втрачено 255 мільйонів років здорового життя — 16% від DALY серед дорослих усього світу.
У 2018 — 2019 роках було проведене дослідження фактичного харчування, в якому взяли участь 1250 респондентів від 0 до 60 років. Вибірка репрезентативна населенню України, що мешкають у містах з населенням 50 тисяч. Щодня впродовж тижня респонденти заповнювали електронний щоденник харчування. Крім того, все з’їдене та випите за тиждень фіксувалось на камеру смартфона.
Продукти
Українці споживають замало найкорисніших харчових продуктів: овочів (174 г на добу від норми 300 г), фруктів і ягід (83 г від 300 г), бобових (9 г від 75 г), горіхів і насіння (8 г від 30 г), молочних продуктів (140 г від 700 г). Як наслідок, в організм потрапляє недостатня кількість незамінних речовин: кальцію, магнію, вітамінів А, С, Е тощо.
Водночас ми їмо забагато виробів з борошна вищого ґатунку, картоплі та насичених жирів, що неабияк збільшує ризик набирання зайвої ваги, захворювань на ожиріння, діабет і серцево-судинних хвороб.
Не можна оминути той факт, що ми п’ємо втричі менше потрібної кількості води: 500 мл замість 1,5 л.
Сіль
У дослідженні актуального харчування було визначено, що українці споживають 9,7 грама солі щодня за рекомендованої добової норми 5 грамів. Але результати дослідження STEPS-2019, у якому споживання солі визначається за вмістом натрію у добовій сечі, демонструють ще вищі цифри — 12,6 г на добу.
Чоловіки їдять на 17% більше солі, ніж жінки.
Майже половина солі (41%) потрапляє з технологічно обробленими продуктами (хліб, вироби з борошна, оброблені м’ясні, рибні та морепродукти, овочеві консерви, солодка випічка). Інша частина (59%) — під час приготування та досолювання страв.
Перевищення рекомендованої кількості солі є чинником зростання кров’яного тиску та однієї з найбільших у Європі серцево-судинної захворюваності та смертності. Остання забирає щороку життя понад 400 000 українців.
Це змушує кожного з нас працювати над змінами смакових уподобань, обирати харчові продукти з меншим вмістом солі, а під час приготування заміняти її на зелень і прянощі.
Цукор
Лише четверта частина населення дотримується оптимального рівня споживання цукру, що становить 25 г на добу. Натомість 40% споживає від 25 до 50 г на день. Надмірна кількість цукру у харчуванні призводить до порушення обміну речовин, ожиріння та цукрового діабету.
Основні джерела цукру — напої, солодка випічка, шоколад, цукерки, борошняні вироби, фруктовий сік. Їх краще замінити на корисніші солодощі: фрукти, сухофрукти, горіхи.
Харчова поведінка
43,5% українців їдять від 4 до 6 разів на день. Додатково до трьох основних приймань їжі мають переважно один (59%) чи два (28,2%) перекуси. Найбільше калорійне навантаження припадає на вечерю та перекуси до та після неї (39% добової калорійності їжі), що є нездоровою харчовою звичкою, порушує енергетичний баланс і може призвести до зайвої ваги.
Позитивним моментом варто вважати те, що здебільшого українці їдять вдома (70%), отже, можуть самостійно вибирати оптимальні харчові продукти та готувати з них корисні страви.
Вага
Майже 60% дорослого населення України має надмірну вагу або ожиріння. На останнє хворіє 29,8% жінок і трохи менше чоловіків.
Разом зі шкідливими звичками та низькою фізичною активністю це збільшує ризики серцево-судинних захворювань, діабету, раку та передчасної смертності.
Нам всім разом виповнюється тридцять років. Саме час замислитись про те, чи робимо ми все потрібно для збереження здоров’я для кращого майбутнього?
Факти свідчать про те, що покращення харчування для дітей, підлітків і дорослих має великий потенціал для позитивного впливу на здоров’я.
Варто почати з п’яти речей:
- Їсти адекватну кількість їжі, контролювати власну вагу, скоротити споживання калорій, якщо є потреба;
- Споживати корисні продукти щодня, у складі кожної страви;
- Обмежити технологічно оброблені продукти, які містять багато солі, цукру; не купляти їжу з вмістом трансжирів;
- Пити більше природної води, помірну кількість кави та чаю;
- Більше рухатись.
Підготовлено за матеріалами Асоціації дієтологів України