Особливості харчування дітей за наявності патології травної системи й харчової непереносності

 Розповідає лікар-гастроентеролог, доктор медичних наук, професор Олег Шадрін.

Приблизно 20 % немовлят мають харчову алергію, але це не означає, що діти обов’язково будуть страждати від неї все життя. З часом непереносність деяких продуктів минає, тому батькам не варто зневірюватися, якщо вони почули в кабінеті лікаря слово «алергія».

Утім, навіть у юному віці можна зіткнутися з достатньо серйозними проблемами шлунково-кишкового тракту. Про які проблеми йдеться? І якою має бути розумна корекція харчування дітей? 

Які найрозповсюдженіші патології травної системи в дітей? Як захиститися від них? Чи існують харчові продукти та напої, які можуть викликати подібні захворювання?

Серед дітей зараз найбільш розповсюджені функціональні захворювання шлунково-кишкового тракту. Функціональні — це порушення переважно моторики стравоходу, шлунку, кишківника. Якщо говорити простою мовою, то це попередня стадія таких захворювань, як, наприклад, гастрит і холецистит.

На цій стадії дуже важливе харчування, яке потрібно призначати в кожному випадку окремо. Якщо, скажімо, мова йде про гастроезофагеальний рефлюкс у дитини, або зригування, то ми рекомендуємо своєчасно вживати їжу в меншій кількості, а добову норму розподілити на більшу кількість прийомів їжі. В ідеалі — чотири-п’ять. Не рекомендуємо при таких станах вживати жирні продукти, «важкі» м’ясні, так звані дуючі, тобто виноград або бобові. Не можна вживати газовані напої, які провокують зригування. Не рекомендуємо шоколад. Але це не означає, що перелічені продукти погані. Якщо дитина здорова, то їх можна вживати.

Чи існує дитячий гастрит? Що це за захворювання?

Так званого дитячого гастриту не існує. Натомість є хронічні та гострі гастрити, які трапляються як у дорослих, так і в дітей. Відмінність полягає у причинах виникнення: у дітей гастрити переважно гострі, викликані інфекціями.

Є думка, що бульйони, супи та борщі не такі вже й корисні для дітей. Як ви вважаєте, чи потрібно малюкам обов’язково їсти «рідке»?

Я часто повторюю, що все є отрута і все є ліки. Дійсно, усе залежить від дозування. Не можна про якусь їжу говорити як про абсолютно безпечну. Усі продукти певною мірою корисні, але коли їх занадто багато — може бути зворотна дія. Така ж ситуація з «рідким». Без перших страв можна жити, але потрібно пам’ятати, що вони мають безперечні плюси, зокрема багатокомпонентність, а ще краще всмоктуються і перетравлюються.

Які прояви може мати непереносність лактози? Наскільки вона поширена в дітей?

Батькам слід пояснити, що всі діти народжуються з переносністю грудного молока. Тобто фермент лактаза, який перетравлює молочний цукор, мають усі — просто більшою чи меншою мірою. У професійній літературі вродженої відсутності лактази в дітей описано лише близько 600 випадків у всьому світі. Малюки активно вживають молочні продукти приблизно до трьох-п’яти років. А потім у них активність вироблення лактази починає поступово падати. Просто є категорія людей, у яких вона падає практично до нуля. Але є й ті, у кого активність лактази зберігається все життя.

Якщо в дитини після вживання молока здувається живіт або з'являється діарея — можна спробувати дати менше молока або запропонувати кисломолочні продукти. Іноді малюки погано переносять саме цільне молоко, а на, зокрема, твердий сир реагують цілком нормально.

Якими є найбільш розповсюджені харчові непереносності та алергії у дітей? Як можна коригувати такі стани?

Непереносність їжі трапляється дуже часто. Її поділяють на алергічну та неалергічну. Алергічною займаються фахівці-алергологи, а розповсюдження такої непереносності, на жаль, збільшується з кожним роком. І це — величезна проблема, особливо в дітей раннього віку. Згідно з дослідженнями, близько 20 % дітей першого року життя страждають на харчову алергію. Найбільш поширена алергія на білки коров’ячого молока, пшеницю, сою, горіхи та рибу. З віком розповсюдженість харчової алергії зменшується — діти та дорослі часто просто звикають до продуктів. Найлегша алергія на білки коров’ячого молока: вона, як правило, триває до трьох років, проявляється, наприклад, висипанням на тілі та діареєю і в більшості випадків зникає.

Неалергічна непереносність окремих речовин також досить розповсюджене явище. Діти часто погано переносять, наприклад, фруктозу та глютен. Якщо ви помічаєте реакцію маляти на якісь харчові продукти — зверніться до гастроентеролога. Як правило, організму дитини в таких випадках просто не вистачає ферментів, і проблема може бути пов’язана із захворюваннями шлунково-кишкового тракту.

З чим пов’язане збільшення утворення ацетону в організмі дитини й наскільки це небезпечно? Чи потрібна корекція дієти?

Так званий ацетонемічний синдром — достатньо широко розповсюджена проблема, яка трапляється переважно в дітей дошкільного віку, тобто до семи років. Його виникнення часто пов’язано з нераціональним харчуванням або проблемами зі шлунково-кишковим трактом.

У перші роки життя малеча отримує енергію, переважно з вуглеводів — глікогену, який запасається в печінці. У ранньому віці запаси глікогену невеликі, а функції печінки не так добре розвинені, як у дорослих. Тому коли дитині потрібна енергія, а її немає чим підживити, організм переходить на жировий шлях енергозабезпечення, побічним ефектом якого є накопичення кетонових тіл, у тому числі ацетону. Ці тіла отруюють організм: викликають блювоту, діарею, біль у животі й загальний стан інтоксикації.

Виводити дитину зі стану інтоксикації, безумовно, треба якнайшвидше, зокрема давати рідину на основі спеціального набору солі (регідратаційні розчини). Якщо це не допомагає — звертатися до лікарів. До того ж теж важлива дієта: з раціону необхідно прибрати, зокрема, жирні продукти, шоколад, бобові. Їх варто замінити спочатку, наприклад, на підсушений хліб, банан, рис, печене яблуко, а згодом на легкі, овочеві супи, каші, варені овочі, галетне печиво, протерте м’ясо індички, кролика та поступово розширювати раціон.