Найбільш небезпечні, потенційно загрозливі життю прояви алергії, включно з харчовою алергією. Особливістю анафілактичних реакцій є швидкий розвиток у майже всіх випадках із високою ймовірністю розвитку критичних станів — анафілактичного шоку й ангіоневротичного набряку.
Більшість випадків анафілактичних реакцій провокуються харчовими продуктами чи напоями, лікарськими засобами або укусами комах. Водночас можуть бути й інші причини, поширеність яких суттєво менша.
Прогнозувати появу такої важкої алергічної реакції надзвичайно важко. У багатьох людей є історія харчової або іншої алергії, іноді у формі реакцій на декілька алергенів. Але у частині випадків анафілаксія може бути першим проявом алергії та зумовити важкі наслідки, зокрема і смерть пацієнта.
Для збереження життя людини в разі появи анафілактичної алергічної реакції потрібно вчасно виявити її симптоми, мати постійно доступні ліки для її лікування та невідкладно звернутися по кваліфіковану медичну допомогу.
Симптоми анафілактичної реакції
Зазвичай вонии з’являються дуже швидко — за лічені хвилини до години максимум після вживання їжі або напоїв, які містять алергени.
Найпоширеніші прояви охоплюють висипку на шкірі, на кшталт кропив’янки (часто у супроводі сверблячки), набряк шкіри та слизових оболонок (ангіоневротичний набряк). Симптоми захворювань дихальної системи (кашель, ядуха) частіше спостерігаються у дітей і підлітків, які мають в історії бронхіальну астму чи інші респіраторні захворювання.
Надзвичайно небезпечним і поширеним проявом анафілаксії є падіння артеріального тиску, яке супроводжується запамороченням, порушення зору та втрата свідомості (непритомність).
За розподілом симптомів важких алергічних реакцій за органами та системами можна зазначити такі специфічні прояви:
- Шкіра — сверблячка, почервоніння, висипка (кропив’янка), ангіоневротичний набряк
- Очі — сверблячка, сльозовиділення, почервоніння, набряк шкіри навколо очей
- Ніс і порожнина рота — чихання, виділення з носа та його закладеність, набряк язика, металевий присмак у роті
- Легені та горло — утруднення вдиху та видиху, напади кашлю, відчуття стиснення у грудях, свистячі хрипи й інші звуки, чутні під час утрудненого дихання, підвищення утворення слизу, набряк і свербіння у горлі, осиплість і зміни голосу, відчуття чужорідного тіла у горлі
- Серце та система кровообігу — запаморочення, слабкість, непритомність, уповільнений чи пришвидшений, нерегулярний пульс, зниження кров’яного тиску
- Система органів травлення — нудота, блювання, спазми у животі, послаблення випорожнень
- Нервова система — тривога, відчуття приреченості, розгубленість
У важких випадках анафілаксія може спричинювати стрімке падіння артеріального тиску без суттєвих зовнішніх ознак на кшталт кропив'янки чи гіперемії. Такі варіанти найчастіше зумовлюються внутрішньовенним введенням ліків або укусами комах.
Приблизно кожна п’ята людина, в якої трапляються анафілактичні алергічні реакції, має двофазний перебіг анафілаксії. У цих випадках, після усунення симптомів, вони можуть повернутись через декілька годин без додаткового впливу алергенної речовини.
Дуже рідко анафілактична алергічна реакція може тривати години або навіть декілька днів, попри лікування.
Алергени, які можуть викликати анафілактичну реакцію
Харчові продукти
Для дітей найбільш поширеними алергенами, що часто спричинюють анафілаксію, є курячі яйця, коров’яче молоко, арахіс, деревні горіхи, риба, пшениця та соя. У підлітків і дорослих людей частіше спостерігаються анафілактичні реакції після вживання арахісу, деревних горіхів, риби та ракоподібних (наприклад, креветок).Водночас слід пам’ятати про те, що будь-які харчові продукти, включно з фруктами, овочами, насінням, певними спеціями, та харчові добавки можуть бути причиною анафілактичних алергічних реакцій.
Лікарські засоби
Найчастіше анафілаксія пов’язана із вживанням антибіотиків (пеніцилінів і цефалоспоринів), анальгетиків (аспірин та ібупрофен) та анестетиків (новокаїн, лідокаїн).
Отрути від укусів комах (бджіл, ос, шершнів)
Контрастні речовини
Субстанції, які використовуються внутрішньовенно під час комп’ютерної томографії й інших рентген-контрастних досліджень.
Латекс
Вироблений з натуральної гуми та каучуку, який міститься у гумових рукавицях, надувних кулях, спортивному обладнанні та витратних матеріалах, деяких презервативах.
Імунотерапія з використанням алергенів
Ін’єкції алергенів у межах лікування алергій для зменшення чутливості до речовин, які спричинюють алергічні реакції.
Фізична активність
Вправи, які виконуються незалежно або після вживання алергенної їжі (морепродуктів, горіхів тощо) чи медикаментів (наприклад, аспірин, ібупрофен).
Холодна вода та холодне повітря
У частині випадків специфічні алергени, які спричинюють анафілаксію, можуть бути не встановлені, попри ретельне обстеження. У таких ситуаціях говорять про ідіопатичну анафілаксію або реакцію на невідому причину.
Механізми розвитку анафілактичних алергічних реакцій
Здебільшого розвиток анафілаксії відбувається за наявності специфічних імунних антитіл, які називають імуноглобуліни Е (IgE). У дітей і підлітків з наявністю алергій ці антитіла виробляються у відповідь на контакт з алергенами (їжею, медикаментами, отрутою під час укусів комах).IgE здатні приєднуватись до специфічних тучних клітин у різних тканинах організму та до базофілів (окремого типу білих кров’яних тілець). Коли виникає повторний контакт з алергеном, всі ці клітини здатні вивільняти у кров велику кількість біологічно активних речовин — медіаторів негайних алергічних реакцій, включно з гістаміном і триптазою.
Саме ці речовини відповідають за типові прояви анафілаксії, включно з найбільш небезпечними — шоком і набряком слизових оболонок глотки, який без лікування спричинює задуху.
Фактори ризику анафілактичних алергічних реакцій
Не всі діти та підлітки, в яких раніше спостерігались різні види алергічних реакцій, мають однаковий ризик виникнення анафілаксії. Її ймовірність вища за таких умов:
Попередні важкі анафілактичні реакції
Діти та підлітки, в яких вже траплялась анафілаксія, мають підвищений ризик її повторення. Водночас важкість попередніх реакцій не є надійним показником для прогнозування наступних. Навіть якщо спостерігались легкі епізоди, наступна анафілаксія може бути важкою та загрожувати життю.
Астма й інші хронічні захворювання легень
Важкі респіраторні прояви анафілактичної алергічної реакції більш характерні за наявності у дитини патології респіраторної системи включно з бронхіальною астмою.
Інші захворювання
Патологія серцево-судинної системи також є чинником ризику розвитку важких анафілактичних реакцій.
Діагноз анафілаксії
Базується на оцінці симптомів, які виникають від декількох хвилин до години після контакту з потенційним алергеном, наприклад, вживанням їжі, ліків або після укусу комахи.
Подібні до анафілаксії прояви можуть бути і в інших патологічних станів. Вони охоплюють напад астми, серцевий напад, панічну атаку і навіть харчове отруєння. Спостереження алергологом є вельми бажаним для уточнення діагнозу.
Маркером анафілактичної реакції є підвищення рівня триптази у крові. Воно спостерігається впродовж декількох годин після нападу. Але й нормальний рівень триптази не виключає діагнозу анафілаксія.
Лікування анафілактичної алергічної реакції
Після перенесеної анафілаксії батьки дитини чи підлітка мають обговорити з лікарем невідкладний план дій на випадок повторення цієї ситуації. Наявність цього плану є корисною і заспокійливою, навіть якщо анафілактична реакція ніколи знову не повториться.
Ключовим компонентом плану є постійна наявність придатного автоін’єктора з епінефрином та володіння навичками його використовування.
Звернення по невідкладну допомогу
Потенційна загроза життю дитини та підлітка вимагає ведення пацієнта, як і в інших випадках невідкладних загрозливих життю станів. У разі виникнення гострої алергічної реакції, яка має ознаки анафілаксії, слід невідкладно ввести епінефрин за допомогою автоін’єктора та викликати швидку за телефоном 103.
Самодопомога із застосуванням епінефрину
Якщо у дитини чи підлітка траплялись випадки анафілаксії, то у нього/неї зі собою постійно має бути принаймні один автоін’єктор з епінефрином.
Епінефрин є безальтернативним препаратом для ефективного усунення анафілактичної алергічної реакції. Його найбільша ефективність спостерігається в разі негайного застосування — до того, як симптоми стануть важкими.
Жодні інші препарати, на кшталт антигістамінних або протиастматичних засобів не мають бути заміною епінефрину, оскільки не можуть швидко та повністю усунути анафілактичну реакцію.
Причина анафілактичної реакції має бути усунена якомога раніше. Наприклад, якщо дитину вкусила бджола, то потрібно невідкладно видалити жало.
Після ін’єкції епінефрину дитина чи підліток мають обов’язково бути доставленими у шпиталь для оцінки стану та призначення подальшого лікування, враховуючи двофазність деяких анафілактичних реакцій, для відповідного купірування симптомів у разі їхнього повернення.
Профілактика анафілактичних алергічних реакцій
Якщо у дитини чи підлітка трапилась анафілактична реакція, то це зумовлює підвищений ризик її повторення. Для контролю цього ризику рекомендуються такі кроки:
Нагляд алерголога
Всі пацієнти, в яких траплялись анафілактичні реакції, мають бути обстежені з подальшим призначенням потрібних терапевтичних і профілактичних
заходів сертифікованим лікарем-алергологом.
Тестування для визначення причини/алергену
Ключовим у запобіганні подальших реакцій є підтвердження впливу певних алергенів чи інших чинників. Алерголог може виконати й інтерпретувати кров’яні чи шкірні тести для визначення специфічного чинника анафілаксії.
Для отримання коректніших результатів шкірні тести мають бути виконані не раніше чотирьох тижнів після перенесеної алергічної реакції. Їх виконання до цього терміну може зумовити хибно негативні результати, тоді як дитина насправді має алергію на певний чинник. Приймання антигістамінних і деяких інших препаратів (лікар-алерголог має повідомити їхній повний перелік) щонайменше за чотири дні перед проведенням тесту.
Доволі часто алергічні тести не здатні виявити причину виникнення анафілактичної реакції, тоді вона йменується ідіопатичною анафілаксією.
Уникнення причин/алергенів, які зумовлюють анафілактичні реакції
Якщо причина/алерген встановлені, то слід зробити все можливе для уникнення контакту з ними. Водночас, наприклад, коли йдеться про поширені харчові продукти, це доволі важко зробити.
Їжа
Якщо дитина перенесла алергічну реакцію, пов’язану зі споживанням певної харчової речовини/харчового продукту у складі страв чи напоїв, то вони мають бути повністю виключені з харчування.
Такий досвід вимагає ретельного вивчення та повного розуміння змісту маркування харчових продуктів, детального розпитування про рецептуру страв, які замовляються під час вживання їжі поза домівкою.
Варто вивчати склад усіх без винятків продуктів, страв і напоїв, а не лише тих, які з високою ймовірністю містять алергени.
Ліки
Якщо у дитини встановлено алергію на медикаменти, батьки мають визначити та записати всі торгівельні назви препарату та добре знати всі ситуації, коли він може використовуватись. Потрібно повідомити вашого лікаря про відомі випадки алергій на препарати для внесення відповідних записів у медичну документацію.
Укуси комах
У разі наявності відомої алергічної реакції на комах, які можуть жалити (оси, бджоли, трутні, шершні) слід уникати локацій, де ймовірність укусів висока. Доцільно обговорити з лікарем-алергологом можливість проведення десенсибілізувальних ін’єкцій для лікування алергічних реакцій на отруту після укусів комах.
Носіння ідентифікувальних носіїв медичної інформації
Наполегливо рекомендується носіння браслетів або інших засобів, у яких зазначено перенесені анафілактичні епізоди та алерген/алергени, які можуть їх викликати. Але навіть лише слово «анафілаксія» чи «анафілактична реакція» вже може допомогти медичному персоналу ухвалити швидке та правильне рішення щодо лікування.
Крім зазначення алергічних реакцій та алергенів, інформація має містити контактні номери на випадок невідкладних ситуацій (батьків або опікунів).
Підготовлено за матеріалами МОЗ та Асоціації дієтологів України