Всесвітній день шкільного молока: міжнародна ініціатива, що стає все більш актуальною для України

У 2000 році ФАО (Продовольча та сільськогосподарська організація Об’єднаних Націй (ООН)) визнала важливий внесок споживання молока у покращення здоров’я дітей, проголосивши Всесвітній день шкільного молока. Ця щорічна дата, яка припадає на останню середу вересня, має на меті привернути увагу до програм шкільного харчування, які сприяють правильному харчуванню дітей, пропонуючи молоко в шкільній їдальні. Молоко визнано в усьому світі важливою складовою шкільного харчування, надаючи учням прямий доступ до поживних продуктів, необхідних для оптимального росту.

Втім для країни шкільне молоко є одним із сегментів національного молочного ринку. Проте важливість пропозиції молока та молочних продуктів у школах полягає не лише в розмірі самого ринку, а й у його споживачах - дітях. Вони становлять важливий сегмент ринку не лише тому, що вони п’ють більше молока на душу населення, ніж дорослі, але й тому, що харчові звички, закладені в дитинстві, зберігаються і в дорослому житті. Таким чином, діти, які регулярно споживають молоко та молочні продукти, продовжуватимуть це робити й у дорослому віці.

У той час як у деяких країнах принцип підтримки шкільного молока з державного бюджету все ще живий, в інших - скасований або скорочений, що часто негативно впливає на кількість молока, яке споживається дітьми в школах. У деяких країнах шкільні молочні програми впроваджені за підтримки молочної промисловості (фермерів, переробників, молочних асоціацій), а не уряду. У випадках, коли уряд не субсидує пропозицію молока в школах, саме законодавство може сприяти розвитку програм шкільного молока. Наприклад, шляхом визначення кількості молока, яке має надаватися дітям під час шкільних обідів, або заборони продажу в школах конкуруючих продуктів, таких як газовані напої.

Підтримка ФАО у просуванні програм шкільного молока

ФАО на сьогоднішній день служить світовим центром для збору інформації про системи впровадження програм шкільного молока та пропонує поради та допомогу країнам, які бажають розробити такі програми. Більше деталей можна дізнатися на сторінці ФАО: https://www.fao.org/economic/est/est-commodities/dairy/school-milk/en/

У рамках цього процесу ФАО співпрацює з низкою національних організацій у проведенні серії конференцій щодо забезпечення дітей шкільного віку молоком. Конференції зосереджені на створенні форуму для обміну інформацією та досвідом між фахівцями, які працюють із програмами шкільного молока. З 1998 року конференції проводилися в Південній Африці, Великобританії, Австралії, Таїланді, Австрії, Чехії, Колумбії, Канаді, Лівані, Фінляндії, Китаї, Мексиці, Швеції, Ісландії, Уругваї, США, Ямайці, Уганді та інших країнах. Спробуємо розглянути лише окремі. 

Міжнародний досвід успішного започаткування програми «Шкільне молоко»

Для багатьох людей шкільне молоко є синонімом субсидованого або, навіть, безкоштовно наданого молока. Проте превалює три підходи до розподілу молока в рамках програм «Шкільне молоко» – безкоштовна, субсидована та повна вартість, що мають надзвичайно різноманітні масштаби та функціонування у різних країнах. Наприклад, в таких країнах як Аргентина, Молдова та Південна Африка, де молоко роздають безкоштовно, програми шкільного молока обмежені за охопленням і зосереджені на певній категорії населення, наприклад, лише для дітей із сімей з низьким рівнем доходу. В інших країнах, де молоко роздають безкоштовно – Фінляндія, Португалія, Швеція та Таїланд – такі програми охоплюють значну частку дітей у школах, а у Фінляндії та Швеції, дітям безкоштовно надають молоко до закінчення середньої школи.

Країни, які беруть участь у програмах шкільного молока, визнають користь молока для здоров’я. Насамперед молоко та молочні продукти є одними з найбільш поживних продуктів харчування, оскільки містять багато білка з високою біологічною цінністю, легкозасвоювані жири та кальцій, який допомагає дітям зберегти кістки та зуби здоровими та міцними. Збагачене молоко також містить вітамін D, який сприяє росту кісток і зменшує запальні процеси.

Велика Британія – засновниця програми «Шкільне молоко»

Еллен Вілкінсон, колишній Міністр освіти Великої Британії, започаткувала одну з перших у світі програм шкільного молока. У 1945 році міністерка просунула ухвалення парламентом Акту про безкоштовне шкільне молоко. Цей акт дозволяв дітям до 18 років отримувати безкоштовну пінту молока (568 мл) щодня під час навчання в школі.

Незабаром інші країни наслідували цей приклад. У 1955 році Сполучені Штати заснували Спеціальну молочну програму (SMP). Ця програма допомогла суттєво збільшити споживання молока дітьми в школах. У 1966 році SMP було включено до Акту про харчування дітей. Завдяки програмі діти в школах отримували пів пінти (236 мл) молока щодня.

США – Штат Каліфорнія сьогодні

Незважаючи на те, що Всесвітній день шкільного молока було встановлено вже понад 20 років тому, Рада молочної промисловості Каліфорнії прагне покращити здоров’я дітей і сімей через формування звичок здорового харчування протягом усього життя. Так, ще у 1919 році каліфорнійські молочники Сем Грін і Честер Ерл Грей побачили можливість покращити здоров’я школярів, вирішивши проблему рахіту, яка є проблемою охорони здоров’я, зробивши молоко доступним для учнів у школах і надавши учням і сім’ям доступ до безкоштовного навчання з питань нутриціології.

Відтоді Рада молочної промисловості Каліфорнії виступає за здоров’я дітей, захищаючи доступ учнів до насичених поживними речовинами продуктів, таких як молоко та молочні продукти, у шкільній їдальні та забезпечуючи доступ до знань з питань нутриціології, щоб навчити учнів та їхні сім’ї правильному харчуванню.

Щороку в школах США готують 4,9 мільярда обідів і майже 2,5 мільярда сніданків. З цієї кількості понад 22 мільйони учнів отримують безкоштовний обід або по пільговій вартості, а понад 12,5 мільйонів — безкоштовний сніданок або по пільговій вартості. Це робить шкільне харчування, до складу якого входить молоко як важливий компонент, ключовим пунктом доступу до їжі для дітей, які живуть у сім’ях з низьким рівнем доходу та/або харчуються не стабільно.

Тільки в Каліфорнії майже 6,2 мільйона учнів відвідують державні школи, і понад 60% з них належать до сімей з низьким рівнем доходу. Насправді більшість малозабезпечених учнів мають право на безкоштовне шкільне харчування, що становить понад 540 мільйонів обідів, які подають у понад 10 тисячах шкіл на рік по всій Каліфорнії.

Важливо зазначити, що ці цифри наведено до того, як пандемія COVID-19 вплинула на дітей, сім’ї та шкільні громади в США. До пандемічної кризи, відсутність продовольчої безпеки в США, була на найнижчому рівні з часів до Великої рецесії в 2007-2009 роках. Нинішня криза, швидше за все призведе до негативних змін, які відбулися за останнє десятиліття. За оцінками, понад 54 мільйони людей, у тому числі 18 мільйонів дітей, можуть зазнати продовольчої небезпеки через криз, що призведе до збільшення залежності від національних програм шкільного харчування.

Європейський Союз

Запроваджена з 1 серпня 2017 року, шкільна програма ЄС з фруктів, овочів та молока об'єднує дві попередні програми (шкільну програму з фруктів та овочів та шкільну програму з молока) в рамках єдиної правової бази. Це дозволяє підвищити ефективність та зосередити увагу на охороні здоров'я та освіті. Програма підтримує розподіл продуктів, освітні заходи та інформаційні заходи, починаючи з дитячих садків і закінчуючи середньою школою, по всьому ЄС. У цьому році Єврокомісія розпочала перегляд цієї схеми в рамках стратегії «Від ферми до виделки» з метою кращого сприяння здоровому та сталому харчуванню через перші консультації. Нездорове харчування разом з низькою фізичною активністю призводить до ожиріння. Саме тому ЄС вживає заходів для заохочення дітей дотримуватися здорового харчування та способу життя.

Країни ЄС затверджують перелік продуктів (у співпраці зі своїми компетентними органами з охорони здоров'я та харчування), які допоможуть досягти мети схеми - допомогти дітям дотримуватися здорового харчування. Пріоритет надається свіжим фруктам та овочам, а також питному молоку. З метою підтримки різноманітного харчування та/або задоволення особливих потреб у харчуванні країни ЄС можуть також надавати перероблені фрукти та овочі, такі як соки та супи, а також певні молочні продукти, такі як йогурти та сири, які є доступними. В основі вибору продуктів лежать сезонність, різноманітність, доступність, а також аспекти охорони здоров'я та навколишнього середовища. Країни ЄС можуть заохочувати локальні, короткі ланцюги поставок (прямий продаж), органічні продукти тощо.

Програма також підтримує освітні заходи. Вони можуть включати уроки, але також можуть допомагати фінансувати відвідування ферм, шкільних садів, дегустації та кулінарні майстер-класи, тематичні дні та ігри. Їхня мета - відновити зв'язок дітей з сільським господарством та навчити їх здоровим харчовим звичкам. Також можуть бути висвітлені такі питання, як локальне виробництво, органічне сільське господарство, стале виробництво або харчові відходи. До освітніх заходів можуть також залучатися вчителі та батьки, оскільки вони є прикладом для наслідування для дітей щодо здорового харчування та способу життя. Фінансування також доступне для інформаційних заходів для забезпечення обізнаності про програму, а також для моніторингу та оцінки для забезпечення належного функціонування програми.

Загальний бюджет ЄС на програму в період 2017-23 рр. був встановлений на рівні 250 млн євро на навчальний рік: до 150 млн євро на фрукти та овочі та до 100 млн євро на молоко. Цей бюджет був розподілений по країнах на основі кількості дітей та рівня регіонального розвитку.

Країни ЄС, які бажають взяти участь у програмі, розробляють стратегію на національному або регіональному рівні, яка охоплює період у шість років. Стратегія кожної країни окреслює цілі (наприклад, збільшення споживання фруктів та овочів до рекомендованих п'яти порцій на день), бенефіціарів (наприклад, дітей у початкових школах), продукти, освітні заходи та механізми реалізації схеми. Кожна країна-учасниця зобов'язана здійснювати моніторинг та оцінку програми. Звіти про оцінку охоплюють п'ять навчальних років і будуть доступні з 1 березня 2023 року. Єврокомісія не затверджує стратегії країн або звіти з моніторингу та оцінки. Вона оприлюднює їх, а також надає контактну особу в кожній країні для отримання інформації про те, як взяти участь у програмі та деталі щодо її реалізації.

Показовий приклад країни ЄС: Австрія

Перша програма шкільного молока була започаткована у 1930 році у Відні. У 1980 році в Австрії було спожито понад 20 мільйонів літрів шкільного молока, у 1989 році – вже 23 мільйони літрів. З 1993 року так звані «Шкільні молочні фермери» щодня постачають у школи та дитячі садки свіжу молочну продукцію регіону.

Для постачальників молока програма є добровільною, але вони мають отримати спеціальний дозвіл від Федерального міністерства з охорони здоров’я про відповідність критеріям та підлягають періодичним перевіркам.

Постачання шкільного молока регіональними фермерами є унікальним явищем в Австрії. Класикою серед шкільних молочних продуктів залишається шкільне молочне какао, частка якого становить понад 60 відсотків. Чисте питне молоко, фруктові йогурти, різні питні йогурти, фруктове молоко та ванільне молоко доповнюють асортимент. Також пропонуються продукти з козячого молока для дітей та молоді з алергією на коров'яче молоко. Втім, в стратегії впровадження шкільних програм Австрії на 2017-2023 рр. визначена пріоритетність питного молока, що забезпечується наступним чином:

• питне молоко видається безкоштовно дітям початкових класів протягом навчального року;
• максимально допустимий вміст цукру в молочних продуктах поступово знижується, привабливість цих продуктів для дітей зменшується, і вони скоріше обиратимуть молоко замість них;
• супровідні освітні заходи та комунікаційні заходи зосереджені на питному молоці;
• питне молоко повинно пропонуватися на дегустаційних заняттях, під час візитів/екскурсій.

Шкільні молочні продукти не повинні містити сіль, підсолоджувачі чи підсилювачі смаку. Для субсидованих молочних продуктів із какао, ваніллю чи фруктами додавання цукру суворо регламентовано. У 2021/2022 навчальному році частка цукру в молочних продуктах становила максимум 4,5 відсотка, а починаючи з 2022/2023 навчального року – максимум 3,5 відсотка. 

Шкільне молоко в Україні

В Україні запуск програми «Шкільне молоко» був ініційований Міністерством аграрної політики та продовольства України та Національною асоціацією виробників дитячого харчування, молочноконсервної та сокової продукції «Укрконсервмолоко».

Так, вперше програма «Шкільне молоко» була впроваджена у 2009 році у м. Харкові за допомогою міської адміністрації. Основні завдання програми передбачали формування у школярів розуміння важливості здорового харчування і зміцнення їхнього здоров'я, залучення дітей до активного способу життя і виховання дбайливого ставлення до навколишнього середовища. Програма охоплювала 117 шкіл Харкова та області, а кількість її учасників досягала 11 000. З метою популяризації програми «Шкільне молоко» тестові проєкти були також реалізовані у Донецькій, Луганській та Черкаській областях України. Програма «Шкільне молоко» була спрямована на забезпечення дітей шкільного віку молоком в обсязі не менше 200 мл.

В 2011 році була розроблена Державна цільова соціальна програма розвитку виробництва продуктів дитячого харчування на 2012-2016 роки, де розглядалися два напрямки:

• перший – оновлення виробничих потужностей та збільшення обсягів і асортименту виробництва продуктів дитячого харчування;
• другий – забезпечення дітей якісними продуктами харчування за рахунок коштів державних та місцевих бюджетів через дитячі заклади.

В затвердженій редакції Програми залишився лише перший напрямок – підтримка виробництва, який, на жаль, був реалізований частково через відсутність цільового фінансування.

Реформа місцевого самоврядування (децентралізація), передбачала збільшення грошової маси у місцевих бюджетах, що потребувало збільшення ініціативності місцевої влади та відповідальності за шкільне харчування та програму «Шкільне молоко» зокрема. Завдяки цьому відбулося розширення регіональних програм.

Програма «Шкільне молоко» на сьогодні залишається актуальною, адже вона є частиною забезпечення продовольчої безпеки та сприяє підвищенню внутрішнього споживання молока*.

Якщо ж дивитися ширше — ця програма вписується у масштабніший проєкт «Здорове харчування», що на світовому рівні розроблено ФАО ООН, та є засадою покращення культури споживання, раціонального використання ресурсів та здоров'я населення. Закликаємо всіх небайдужих популяризувати проєкт та долучатися до його реалізації на своєму рівні — від окремої школи до області та всієї країни.

Більше про користь споживання молока та молочних продуктів https://znaimo.gov.ua/chomu-varto-spozhyvaty-moloko

За матеріалами Національної асоціації виробників дитячого харчування, молочноконсервної та сокової продукції та швейцарсько-української програми «Розвиток торгівлі з вищою доданою вартістю в органічному та молочному секторах України», що впроваджується Дослідним інститутом органічного сільського господарства (FiBL, Швейцарія) у партнерстві із SAFOSO AG (Швейцарія). Відповідальність за зміст цієї публікації несе виключно автор(и). Точка зору автора(ів) не обов'язково відображає точку зору SECO, FiBL, SAFOSO AG, www.qftp.org.