Види цукру, їхнє походження та метаболічний шлях

Опубліковано:  19 вересня 2022

Цукри є рослинними продуктами за походженням. Всі зелені рослини виробляють цукор під час фотосинтезу. Найбільшу ефективність цього виробництва демонструють цукрова тростина та цукрові буряки.

Говорячи про цукор, часто вживають слова сахароза, глюкоза та фруктоза. Вони належать до різновидів цукру. Прості вуглеводи — цукри — відіграють важливу роль у певних функціях нашого організму. Водночас надлишок цукру, як і будь-яких інших вуглеводів, може бути шкідливим.


РІЗНОВИДИ ЦУКРІВ


Прості цукри мають два варіанти хімічної будови: моносахариди і дисахариди.

Моносахарид представлений простою молекулою цукру. Це найменший будівельний блок з усіх цукрів. Відомі три представники моносахаридів: глюкоза, фруктоза і галактоза. Коли два моносахариди зв’язуються, вони утворюють більшу цукрову сполуку, яка називається дисахаридом.

Існують три види дисахаридів: сахароза, лактоза і мальтоза. Тип дисахариду часто можна визначити за його джерелом. Лактоза походить з молочних продуктів, мальтоза міститься в зерні.

Багато їстівних дисахаридів, в першу чергу, сахароза та лактоза, містять глюкозу. Коли організм переробляє глюкозу, вона поглинається кровотоком. Якщо багато глюкози потрапляє у кров, її стабільно високий рівень (відомий під назвою глікемія) зумовлює значні ризики для здоров’я людини.


ФРУКТОЗА 

Моносахарид, який ще називають фруктовим цукром. Фруктоза природно міститься у фруктах, овочах, меді, цукровій тростині та цукрових буряках. Вона приблизно в 1,5 раза солодша за звичайний столовий цукор.

Організм переробляє фруктозу інакше, ніж інші цукри. Фруктоза метаболізується в печінці та перетворюється на енергію. Це означає, що організму не потрібен інсулін для переробки фруктози, і вона менше впливає на рівень глюкози в крові.


САХАРОЗА

Дисахарид, що складається з глюкози та фруктози. Його можна знайти у фруктах, овочах і горіхах. Однак сахароза більш знана як «столовий цукор», що виробляють із цукрової тростини та цукрових буряків шляхом очищення.

Коли сахароза метаболізується організмом, печінка переробляє фруктозу, а глюкоза надходить, де її рівень контролюється за участі інсуліну. Занадто велике надходження глюкози спричиняє зростання її кількості у крові - гіперглікемії.

Цукор використовується не лише як підсолоджувач. Він забезпечує структуру та консистенцію випічки, додається як консервант для джемів і желе, стабілізує відділення рідин та разом з іншими інгредієнтами надає стравам особливий смак.


ВПЛИВ НА ЗДОРОВ’Я

Наш організм постійно потребує вуглеводів, включаючи цукор. Для безперебійної роботи мозку необхідно близько 130 грамів глюкози щодня. А енергія з вуглеводів забезпечує функціонування тіла. 

Організму байдуже, звідки до нього потрапляє цукор. Сахароза у солодкій каві та сахароза з персика — це той самий цукор. Однак, все ж походження цукру має значення. Коли ви отримуєте сахарозу з цільних продуктів, таких як фрукти та овочі, ви також отримуєте клітковину, вітаміни та мінерали. А сахароза з газованої води або цукерок забезпечує ваш організм лише цукром і зазвичай у занадто великій кількості. Це становить серйозну небезпеку для здоров’я.

Ось лише кілька аргументів для того, аби зменшити кількість цукру у вашому харчуванні.

Цукор шкодить серцю. Дослідження показують, що харчування з високим вмістом цукру збільшує ризик смерті від серцево-судинних захворювань майже на 40%. Чим більше цукру, тим вищий ризик.

Фруктоза шкодить вашій печінці. Фруктовий цукор — має метаболічні переваги з огляду на глікемію, але є інша сторона медалі у вигляді проблем з печінкою. Фруктоза переробляється подібно до алкоголю, тому її надлишок може спровокувати жирову хворобу печінки та діабет. 

Слід рахувати кількість доданого цукру. Він надмірно присутній у солодких напоях, кондитерських виробах та закусках. Регулярне споживання значної кількості цукру призводить до збільшення ваги, високого кров'яного тиску, діабету та хронічного запалення.

Рекомендується обмежувати споживання цукру до 25 грамів (5 чайних ложок) на день або менше 5% від загальної добової калорійності.